Вічний рух

Історія
конкурсу бере свої коріння ще в далеких 80-их роках минулого століття. Тоді виникла особлива потреба створити перший
зональний конкурс учнів-баяністів музичних училищ Західного регіону УРСР. А вже
на зламі століть, коли вихром не вщухали соціально-економічні проблеми, музика допомагала долати таку кризу:
активізувалася нова хвиля конкурсно-фестивального руху. Було створено безліч конкурсів, фестивалів на
Донеччині, Київщині,Луганщині, Кіровоградщині, Львівщині, а точніше – на
Дрогобиччині. Вже вісім років Дрогобич привітно збирає на своїх теренах
музикантів з Росії, Білорусі, Башкортостану, Словакії, Латвії, Молдови, Італії,
Китаю, Сербії, Польщі, Німеччини і, звісно, майже з усіх куточків України. Цей
рік не став винятком. У 2013 на конкурс приїхало приблизно 800 учасників. Такий
масовий інтерес до фестивалю викликаний не просто так: конкурс унікальний. Він
не має аналогів в Україні тай взагалі в Європі, адже в ньому беруть участь не
тільки учні, студенти, але й викладачі та сольні виконавці без обмежень у віці.
В кожній з шістнадцяти знайдеться чимало віртуозних виконавців. Ясна справа,
таких майстрів повинні судити лише «гуру» баянно-акордеонного мистецтва. Так і
є. Запрошеними членами журі є найвідоміші баяністи сьогодення: Давидов Микола
Андрійович(Україна) – заслужений діяч мистецтв України, академік, доктор
мистецтвознавства, завідувач кафедри народних інструментів Національної
музичної академії України ім. П. Чайковського; Зубицький Володимир
Данилович(Україна – Італія) – лауреат міжнародних конкурсів, учасник фестивалів
та конгресів Всесвітньої конфедерації акордеоністів, заслужений діяч мистецтв
України, член НСКУ, голова та президент багатьох міжнародних конкурсів;
Варавіна Людмила Василівна(Росія) – професор, заслужений працівник вищої школи
Росії, завідувач кафедри народних інструментів Ростовської державної консерваторії
ім. Рахманінова; Севрюков Микола Іванович(Білорусь) – голова Асоціації білоруських баяністів і акордеоністів,
професор; Єжи Мондравскі(Польща) – директор Інституту музичної освіти
Університету ім. Яна Кохановського в Кєльцах, професор, лауреат міжнародних
конкурсів та інші не менш відомі постаті в історії баянної музики. Конкурс,
звісно, проводиться не просто так, для «галочки», а для того, щоб
популяризувати виконавську школу академічного народно-інструментального
мистецтва. А ще просто для того, щоб зібрати разом друзів, однодумців і дійсно
хороших людей. Спілкуючись одне з одним, люди діляться досвідом яким би він не
був, і без цього на фестивалі не обійшлося. Проводилися науково-практичні
конференції, майстер-класи, де професори, академіки, заслужені артисти ділилися
досвідом.
Зранку
впродовж чотирьох днів велися конкурсні прослуховування учасників у різних
категоріях, а ввечері останнім не доводилось сумувати, тому що щовечора
Дрогобич насичувався баянною музикою: 9-го травня відбулося урочисте відкриття,
на якому виступили Володимир Грачов із Саратова, Георгій Коч з Одеси та
ансамбль народних інструментів «Мозаїка»(що також з Одеси), 10-го травня ми
мали змогу почути дует у складі баяніста Єжи Мондравскі та віолончелістки Урсули
Мізі, а також слухали баяніста з Росії – В’ячеслава Бондаренко. Враження від
цього концерту неможливо описати словами. Саратівцю аплодували стоячи із
вигуками «Браво!». 11-го травня у Костелі святого Варфоломія лунала барокова
музика у виконанні Андрія Дубія, Артема Нижника та кількох дуетів. 12-го травня
вдалося почути Євгена Суслова з Арзамасу та Віталія Козицького з Києва. Вже
13-го травня відбулося нагородження переможців, концерт лауреатів та урочисте
закриття конкурсу.
Цього
року Закарпаття показало дуже хороші результати. Ужгородський оркестр народних
інструментів з Ужгородського музичного училища ім. Д. Задора вибороли перше
місце у своїй категорії. З цього ж навчального закладу баяністи Лендєл Іван
(випускник Іршавської ДШМ), та Мурник Петро
(випускник Білківської ДШМ), стали дипломатами у номінації солістів
студентів середніх музичних навчальних закладів. Довганюк Надія з Великого Бичкова посіла
друге місце у категорії учнів ДШМ віком від 13 до 15 років, а Свида Злата –
третє (у цій же категорії), а це прекрасні результати, враховуючи те, що борців
за звання лауреатів у цій категорії було небагато-немало – 33 чоловік. (…)
Особисто
я, займаючись грою на баяні половину
свого юного життя, відчула ейфорію, слухаючи як звучить баян у руках професіонала,
що займається музикою годинами і дихає нею. А ще радість, коли бачила
дванадцятирічних дітей з акордеоном у руках, бо є надія, що у цього конкурсу є
і світле майбутнє. Я відчула гордість за свою країну, знаючи, що більшість
нагород забрали українці. А ще я вперше
випробувала на собі якесь дивне відчуття перед і після мого виходу на сцену, я
навіть не можу його описати, в ньому змішалися і запал, і надія, і відданість
музиці, і цілеспрямованість, яку часом затупляв страх, і бажання йти до кінця,
сміючись і не дивлячись на все. Напевно, це любов… Любов до великого мистецтва
– музики. Бажаю всім хоча б раз відчути її і зрозуміти, тоді музика точно
чимось віддячить.
Свида Злата, учениця Іршавської ДШМ.
Примітка редактора. Учениця заслуженого працівника культури
України Рацина О. М., як переможець конкурсу, дістала запрошення для участі в
Міжнародному конкурсі «PREMIA
LANCIANO».
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар